Schonen

Як проявляється стрес

стресс

Ми часто жартома кажемо: «Усі хвороби від нервів!» Однак насправді, за великим рахунком, так і є. Стрес – це не просто поганий настрій, підвищена тривожність і роздратування. Зміни, що відбуваються в організмі під час щоденних стресів, «б’ють» по різних органах і системах. Давайте розглянемо деякі приклади.

Імунна система

Якщо стресові чинники надто сильні, а їхня дія триває довго, адаптаційні механізми організму вичерпують свій ресурс, що може призвести до різних патологій. Передусім, страждає імунітет, оскільки вироблений в надлишку корою наднирників «гормон стресу» кортизол з часом може знижувати продукцію і активність лімфоцитів. Унаслідок хронічного стресу пригнічується імунна відповідь, тому людина стає більш сприйнятливою до будь-яких інфекційних хвороб.

Тривалий стрес провокує також хронічне запалення. Імунна система не може з ним впоратися, тому воно призводить до руйнування і пошкодження тканин, погіршення їхніх функцій. Багато недуг, пов’язаних із хронічним стресом, таких як серцево-судинні захворювання, ожиріння та діабет II типу, спричинені або посилюються наслідками хронічного запалення.

Посилення болю

Тривалий стрес може знизити больовий поріг і зменшити чутливість до анальгетиків, тобто людина відчуває як сильний і нестерпний насправді досить помірний біль, а знеболювальні препарати діють на неї слабкіше. Особливо це стосується осіб з такими захворюваннями, як фіброміалгія, остеоартроз, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба та інші недуги, що супроводжуються хронічним болем. Біль може бути причиною хронічного стресу, утримувати організм у цьому стані, що призводить до… посилення болю. Це порочне коло непросто розірвати.

Серцево-судинна система

Надлишок гормонів і катехоламінів, які виробляються під впливом стресу, може спричиняти спазм судин, порушувати ритм серцевих скорочень, підвищувати артеріальний тиск, що негативно позначається на забезпеченні серця киснем. При дуже сильному потрясінні, наприклад, внаслідок автомобільної аварії або смерті близької людини, можливий розвиток стрес-індукованої кардіоміопатії. За наявності інших факторів ризику (атеросклерозу, похилого віку, гіпертонії тощо) стрес може спровокувати навіть справжній інфаркт міокарда.

Нервова система

Реагуючи на стрес, організм підвищує синтез медіатора-активатора глутамату. Це переводить нервову систему до стану гіперзбудження, щоб можна було реагувати на стресову ситуацію якомога швидше. Але при хронічному стресі надмір глутамату призводить до постійного збудження нейронів (нервових клітин). Через це вони втрачають активність або навіть вимикаються з роботи. Тобто порушується механізм передачі сигналів (імпульсів) між нейронами і біохімія нейромедіаторів, а отже – й метаболічні процеси організму (обмін глюкози, кисневий обмін, ліпідний обмін тощо). Йдеться, наприклад, про  кисневе голодування, зумовлене погіршенням кровопостачання тканин головного мозку, та про інтоксикацію різними продуктами життєдіяльності. Наприклад, при стресі підвищується рівень кетонових тіл, які дуже токсичні для організму. Внаслідок усіх цих порушень частина нейронів може загинути.

Порушення сну

Під час хронічного стресу рівень гормону кортизолу є високим, щоб організм був у підвищеному тонусі. Це обов’язково призводить до порушення сну – людині важко засинати ввечері, вона прокидається серед ночі або надто рано, о 4-5 годині. Є й інша закономірність: якщо людина погано спить, це підтримує її у стані стресу. З часом формується порочний цикл, коли кортизол від стресу зменшує сон, а зменшення сну створює більший стрес, що призводить до додаткового вивільнення кортизолу та подальшого порушення сну.

Гормональна система

Разом зі збільшенням рівня кортизолу стрес може зумовити розвиток дисбалансу в ендокринній системі. Так, зменшується синтез гормонів і знижується функція щитоподібної залози, що створює відчуття постійної втоми та провокує збільшення маси тіла. На жіночі та чоловічі статеві гормони стрес теж впливає негативно. І кортизол, і статеві гормони починають утворюватися одним і тим же шляхом, а потім розділяються (диференціюються) і виробляються різні гормони. Під час хронічного стресу в організмі зростає «попит» на гормональні будівельні блоки для вироблення кортизолу, тому на синтез статевих гормонів цих «цеглинок» може бракувати. Тобто більше кортизолу – менше статевих гормонів, а це проблеми з ерекцію, статевим потягом, зачаттям дитини, менструальними болями, перебігом вагітності тощо.

BESTIA Спокій і активність

Травна система

Організм реагує на стрес, спрямовуючи приплив крові та кисню до м’язів, серця, легень та мозку.  Тож кровопостачання інших органів і систем сповільнюється. Це призводить, приміром, до порушення травлення – може спричинити спазми, запалення в травному тракті та дисбаланс бактерій кишечника. Приміром, ерозивно-виразкова гастропатія шлунка та  гастрит часто є наслідками стресу. Якщо він хронічний, то може призвести до збільшення синтезу соляної кислоти у шлунку, що пошкоджує його стінки. Також стрес здатний зумовити зменшення кількості корисних кишкових лакто- і біфідобактерій. Їхнє місце захоплять умовно-патогенні бактерії, тому може розвинутися дисбактеріоз (закрепи, діарея, підвищене газоутворення).

Отже, постійний або дуже потужний стрес небезпечний для організму. Щоб зменшити ризики для здоров’я, важливо навчитися керувати стресом і його наслідками. Допомогти тут можуть фізичні навантаження, правильне харчування, вміння розслаблятися, знімати напругу і планувати своє життя. Не менш важливі правильно підібрані аптечні засоби. У лінійці Бестіа є те, що стане у пригоді для прицільної допомоги саме тим органам і системам, які особливо потерпають від стресу в кожному конкретному випадку. Є Бестіа для серця, Бестіа для шлунка, Бестіа для заспокоєння нервів і Бестіа для покращення сну. Вибір зробити легко!

Хочеш знижку?mail