У цивілізаційному плані психологічний стрес являє собою адаптаційний механізм. Завдяки йому людство змогло вижити з давніх-давен і нині досить успішно пристосовується до умов життя, які постійно змінюються. Однак є й інший бік медалі: надто тривалі стреси зумовлюють численні захворювання. То що ж відбувається з нервовою системою під час стресу?
Якщо людина опиняється перед небезпекою або чимось незрозумілим, це стрес для неї. У таких ситуаціях за допомогою нервової системи організм автоматично налаштовується на два варіанти дій: або битися (негайно підлаштовуватися під нові умови), або тікати (уникати їх). Під впливом стресу, спричиненого, наприклад, раптовою зустріччю з мамонтом або з комп’ютерним аферистом, з наднирників вивільняються нейромедіатори адреналін і норадреналін, які приводять організм у стан бойової готовності. У головному мозку збільшується кількість глутамату – медіатора-активатора і знижується рівень гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) – гальмівного медіатора, що має заспокійливу дію. Збільшується і синтез кортизолу, який підтримує готовність реагувати негайно, за що його називають гормоном стресу.
Усі ці реакції відбуваються дуже швидко, тому в людини практично миттєво частішає серцебиття, підвищуються тонус м’язів і артеріальний тиск, легені працюють краще, всі чуття загострюються, мислення стає яснішим, а пам’ять підкидає успішні варіанти виходу із подібної ситуації з набутого раніше життєвого досвіду. Загалом стресові зміни у нервовій системі готують нас до термінових дій на свою користь. Колись завдяки цьому людина отримувала шанс вполювати мамонта, врятувати своє життя і забезпечити дітей м’ясом, а нині може уникнути ризику стати жертвою віртуального шахрая і зберегти гроші на банківському рахунку.
Реакціями на стрес керує вегетативна нервова система, яка функціонує без свідомих зусиль з боку людини. У цієї системи є два відділи: симпатичний – той, що активує нас до «бою» або «втечі» при зустрічі з небезпекою, та парасимпатичний, який відповідає за відпочинок, відновлення енергії, розслаблення тощо.
Незалежно від того, чи загрожує стрес життю, вегетативна нервова система завжди реагує однаково, тобто активація симпатичного відділу відбувається у будь-якому випадку: через негаразди на роботі, фінансові проблеми, затори на дорогах, сімейні обов’язки, тривогу за рідних тощо. А оскільки більшість людей практично завжди перебувають у стані стресу, організм відчуває постійну загрозу, тому симпатичний відділ працює «понаднормово», а парасимпатичний відділ – «у півсили». Це означає, що при хронічних стресах в організмі порушується баланс між синтезом речовин, що активують та заспокоюють людину, а це має негативні наслідки. Так, з часом через постійно зависокий рівень адреналіну кровоносні судини пошкоджуються, що призводить до високого кров’яного тиску та інших серцево-судинних проблем. Надлишок кортизолу підвищує апетит і допомагає організму накопичувати енергію у вигляді жиру – ми набираємо зайву вагу.
Є й інші небажані наслідки стресу, але їм можна запобігти. Для цього призначені засоби лінійки Бестіа, що допомагають нервовій системі функціонувати правильно і збалансовано – так, щоби стреси не могли завдати шкоди здоров’ю.
НЕ Є ЛІКАРСЬКИМ ЗАСОБОМ
Delta Medical Promotions AG
Швейцарія, 26, Оетенбахгассе, Цюріх, CH-8001
Тел: +38 (044) 585 00 41
Ми в соціальних мережах:
